полазець
пола́зець
-зця, полазник, -а, ч., зах.
Той, хто увійде першим у двір чи в хату на полаз.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полазець — Полазець, -зця м. = полазник. Желех. Словник української мови Грінченка