поламаний
пола́маний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поламати.
|| поламано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який поламався, зіпсувався.
3》 у знач. прикм. З нерівностями у багатьох місцях.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поламаний — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
- поламаний — пола́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поламаний — ПОЛА́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до полама́ти. Деревця, недавно посаджені, були поламані вщерть і простягали до неба свої цурпалки (М. Коцюбинський); У козла були вивихнуті й поламані задні ноги (З. Тулуб); Я не знаю, що з цього вийде. Словник української мови у 20 томах
- поламаний — як (мов, на́че і т. ін.) пола́маний. 1. зі сл. таки́й. Болісно змучений, розбитий. Він від хвороби був такий, як поламаний (О. Кобилянська). 2. що. Дуже. Все тіло ниє, наче поламане (І. Багмут). Фразеологічний словник української мови
- поламаний — ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- поламаний — Пола́маний, -на, -не поло́млений = пола́маний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поламаний — ПОЛА́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до полама́ти. Деревця, недавно посаджені, були поламані вщерть і простягали до неба свої цурпалки (Коцюб., II, 1955, 282); У козла були вивихнуті й поламані задні ноги (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах