полегшений

поле́гшений

-а, с.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до полегшити.

|| полегшено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Зменшений у вазі; облегшений.

3》 у знач. прикм. Який звільнився від болю, тривоги, неспокою і т. ін.

|| Який виражає полегшення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полегшений — див. легкий Словник синонімів Вусика
  2. полегшений — [полегшеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. полегшений — поле́гшений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. полегшений — ПОЛЕ́ГШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поле́гшити. Полегшений від вершника, він [кінь] докладав сил, щоб не відставати (Іван Ле); // поле́гшено, безос. пред. – Люди розумової праці винайшли трактор. Словник української мови у 20 томах
  5. полегшений — СПРО́ЩЕНИЙ (який становить простіший варіант чого-небудь), ПОЛЕ́ГШЕНИЙ. Дорослі качки і молодняк утримуються в дешевих, спрощених приміщеннях (з журналу); Почався серійний випуск полегшених структурних блоків для складання покрівлі промислових будинків (з газети). Словник синонімів української мови
  6. полегшений — ПОЛЕ́ГШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поле́гшити. Полегшений від вершника, він [кінь] докладав сил, щоб не відставати (Ле, Хмельницький, І, 1957, 104); // поле́гшено, безос. присудк. сл. — Люди розумової праці винайшли трактор. Словник української мови в 11 томах