полива
поли́ва
-и, ж.
1》 Особлива склувата речовина, якою покривають керамічні вироби.
2》 діал. Посуд (полив'яний, глазурований).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полива — Поливо, шкливо, ЕМАЛЬ, ґлязура, сов. глазур. Словник синонімів Караванського
- полива — поли́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- полива — ПОЛИ́ВА, и, ж. 1. Особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби. Українські майстри активно впроваджували у виробництво білі емалі, керамічні фарби та кольорові поливи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- полива — Склоподібне покриття для кераміки; буває прозора й кольорова. Універсальний словник-енциклопедія
- полива — ПОЛИ́ВА (особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби), ГЛАЗУ́Р, ПО́ЛИВО, ШКЛИ́ВО розм. (свинцева полива). Чи то від олії, чи поливою лисниться дно порожньої миски (Ю. Збанацький); На кафедрі технології силікатів.. розроблено нові декоративні глазурі (з журналу). Словник синонімів української мови
- полива — Поли́ва, -ви; -ли́ви, -ли́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полива — ПОЛИ́ВА, и, ж. 1. Особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби. Українські майстри активно впроваджували у виробництво білі емалі, керамічні фарби та кольорові поливи (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
- полива — Полива, -ви ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж. Словник української мови Грінченка