полиск
по́лиск
-у, ч.
1》 Яскраве, сяюче світло. Полиск сонця.
|| Яскравий сліпучий спалах чого-небудь.
2》 Блиск якої-небудь гладкої поверхні; лиск.
3》 Відсвіт від якогось джерела світла; сяяння відбитого світла; відблиск (у 1 знач.).
|| Світлова пляма, яка чітко вирізняється на темному тлі.
|| Те, що неяскраво вирізняється на якому-небудь тлі.
4》 Інший відтінок або відтінки при якомусь основному кольорі; відлив (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полиск — (сонця) світло, сяйво; (блискавки) спалах; (скла) лиск; (пожежі) відблиск; (волосся) відтінок, сов. відлив. Словник синонімів Караванського
- полиск — див. блиск Словник синонімів Вусика
- полиск — по́лиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- полиск — ПО́ЛИСК, у, ч. 1. Яскраве, сяюче світло. Полиск сонця; // Яскравий сліпучий спалах чого-небудь. Білий полиск блискавки засліплює йому очі (П. Колесник). 2. Блиск якої-небудь гладкої поверхні; лиск. Словник української мови у 20 томах
- полиск — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)... Словник синонімів української мови
- полиск — ПО́ЛИСК, у, ч. 1. Яскраве, сяюче світло. Полиск сонця; // Яскравий сліпучий спалах чого-небудь. Білий полиск блискавки засліплює йому очі (Кол., Терен.., 1959, 308). 2. Блиск якої-небудь гладкої поверхні; лиск. Словник української мови в 11 томах