1. Великий тлумачний словник сучасної мови

полог

по́лог

-у, ч.

1》 Те, чим закривають що-небудь, завішуючи чи покриваючи його.

2》 перен., поет. Те, що огортає, окутує, обволікає собою.

3》 рідко. Те саме, що пологи (див. пологи I).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полог — по́лог іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. полог — ПО́ЛОГ, у, ч. 1. Те, чим закривають що-небудь, завішуючи чи покриваючи його. Обстанова [обстановка]: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзи-глики (О. Словник української мови у 20 томах
  3. полог — ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Словник синонімів української мови
  4. полог — По́лог, -гу; по́ло́ги, -гів, -гам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. полог — ПО́ЛОГ, у, ч. 1. Те, чим закривають що-небудь, завішуючи чи покриваючи його. Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзи-глики (Стор. Словник української мови в 11 томах
  6. полог — По́лог, -гу м. 1) Роды, разрѣшеніе отъ бремени. Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв'язала. н. п. у поло́гах бути. Рожать. Жінка була в пологах. ХС. 1893. VII. 74. 2) мн. пологи. Низьменная равнина по лѣвымъ берегамъ рѣкъ. Вас. 206. Словник української мови Грінченка