поломитися

поломи́тися

омиться; мн. поломляться; док., розм.

Те саме, що поламатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поломитися — поломи́тися дієслово доконаного виду поламатися розм. Орфографічний словник української мови
  2. поломитися — ПОЛОМИ́ТИСЯ, ло́миться; мн. поло́мляться; док., розм. Те саме, що полама́тися. Ось вони [козаки] настигли, Ось вони [з ордою] зчепились; Шаблі забряжчали, Списи поломились (Я. Щоголів); Хвіст дараби завернуло, гримнуло ним так, що .. Словник української мови у 20 томах
  3. поломитися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  4. поломитися — ПОЛОМИ́ТИСЯ, ло́миться; мн. поло́мляться; док., розм. Те саме, що полама́тися. Ось вони [козаки] настигли, Ось вони [з ордою] зчепились; Шаблі забряжчали, Списи поломились (Щог., Поезії, 1958, 230); Хвіст дараби завернуло, гримнуло ним так, що.. Словник української мови в 11 томах
  5. поломитися — Поломитися, -млюся, -мишся гл. Сломаться. Дорогою вісь поломилася. КС. 1883. III. 671. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370. Плужок... не поламлеться. Г. Барв. 195. Свічки не поламнуться, як оцюди положу? Пирят. у. Словник української мови Грінченка