поліген

поліге́н

-у, ч.

Ген, який контролює ознаку тільки за умови сумісної адитивної дії з аналогічними генами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліген — ПОЛІГЕ́Н. Словник української мови у 20 томах