поміжник

помі́жник

-а, ч., діал.

Володар суміжної земельної ділянки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміжник — Поміжник, -ка м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ. Словник української мови Грінченка