понаколюваний

понако́люваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понаколювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаколюваний — ПОНАКО́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понако́лювати. Понаколювані пальці; // понако́лювано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах