понатоплювати
понато́плювати
I -юю, -юєш, док., перех.
Натопити багато чого-небудь (печей, груб і т. ін.).
II -юю, -юєш, док., перех.
Натопити багато чого-небудь (лою, смальцю і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понатоплювати — понато́плювати 1 дієслово доконаного виду натопити багато печей, груб і т.ін. понато́плювати 2 дієслово доконаного виду натопити багато лою, смальцю і т.ін. Орфографічний словник української мови
- понатоплювати — ПОНАТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, док., що. Натопити багато чого-небудь (печей, груб і т. ін.). Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти (Сл. Б. Грінченка). ПОНАТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш, док., чого. Натопити багато чого-небудь (лою, смальцю і т. ін.). Понатоплювали смальцю повні відра. Словник української мови у 20 томах
- понатоплювати — ПОНАТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, док., перех. Натопити багато чого-небудь (печей, груб і т. ін.). Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти (Сл. Гр.). ПОНАТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш, док., перех. Натопити багато чого-небудь (лою, смальцю і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
- понатоплювати — Понатоплювати, -люю, -єш гл. То-же, что и натопити, но во множествѣ. Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти. Сумск. у. Понатоплювала смальцю і гусячого, і свинячого. Богод. у. Словник української мови Грінченка