1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поначіплювати

поначі́плювати

-юю, -юєш і поначіпляти, -яю, -яєш, док., перех.

1》 Причепити до чого-небудь багато чогось, у багатьох місцях.

2》 Навішати на що-небудь багато чогось.

|| Настромити на що-небудь багато чогось.

3》 розм. Надягти на себе що-небудь (про багатьох); надягти багато чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поначіплювати — поначі́плювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поначіплювати — ПОНАЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Причепити до чого-небудь багато чогось, у багатьох місцях. Сашко .. вів її [машину] поволі, за всіма правилами, дивно оглядаючи круглі знаки, що їх поначіплювала міліція на стовпах (В. Словник української мови у 20 томах
  3. поначіплювати — Поначі́плювати, -чі́плюю, -чі́плюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поначіплювати — ПОНАЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Причепити до чого-небудь багато чогось, у багатьох місцях. Сашко.. Словник української мови в 11 томах
  5. поначіплювати — Поначіплювати, -люю, -єш гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Левиц. Пов. 143. Поначіплювано густо струни золотії. К. МБ. 141. Словник української мови Грінченка