понова

поно́ва

-и, ж.

1》 розм. Утворена бджолами нова вощина у вулику.

2》 мисл. Слід звіра на свіжім снігу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понова — поно́ва іменник жіночого роду утворена бджолами нова вощина у вулику розм. Орфографічний словник української мови
  2. понова — ПОНО́ВА, и, ж., розм. Утворена бджолами нова вощина у вулику. Під час медоносу зруйновані рамки швидко виправляються поновою (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. понова — ПОНО́ВА, и, ж., розм. Утворена бджолами нова вощина у вулику. Словник української мови в 11 томах
  4. понова — Поно́ва, -ви ж. 1) У охотниковъ: слѣдъ на свѣжемъ снѣгу. 2) ? Що ж з того, що бджола кинулась на гречку, а понови таки немаєть. Словник української мови Грінченка