понтер
по́нтер
-а, ч., карт.
Гравець, який робить ставку проти банку; той, хто грає проти банкомета.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понтер — Понте́р, -ра; -те́ри, -рів (в грі) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)