понімечити

поніме́чити

див. понімечувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понімечити — поніме́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ див. поніме́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. понімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ (змусити перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру), ОНІМЕ́ЧИТИ, ГЕРМАНІЗУВА́ТИ. — Недок.: поніме́чувати, оніме́чувати, германізува́ти. Словник синонімів української мови
  4. понімечити — ПОНІМЕ́ЧИТИ див. поніме́чувати. Словник української мови в 11 томах