пообтісуваний
пообті́суваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пообтісувати.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пообтісуваний — пообті́суваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пообтісуваний — ПООБТІ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообті́сувати; // у знач. прикм. – Що се ви робите? – спитав боярин майстрів. – Згадай, коли мудрий! – відповіли ті з насмішкою, збиваючи пообтісуване дерево докупи (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- пообтісуваний — ПООБТІ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообті́сувати; // У знач. прикм. — Що се ви робите? — спитав боярин майстрів. — Згадай, коли мудрий! — відповіли ті з насмішкою, збиваючи пообтісуване дерево докупи (Фр., VI, 1951, 108). Словник української мови в 11 томах