поотруюваний

поотру́юваний

-а, -е, зазвичай мн.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поотруювати.

|| поотруювано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поотруюваний — поотру́юваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поотруюваний — Поотру́юваний, -на -не; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)