поотруюваний
поотру́юваний
-а, -е, зазвичай мн.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поотруювати.
|| поотруювано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поотруюваний — поотру́юваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поотруюваний — Поотру́юваний, -на -не; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)