попертися
попе́ртися
попруся, попрешся, док., фам.
1》 Рушити нестримно в якому-небудь напрямку.
|| Піти куди не слід або коли не слід.
|| Пройти куди-небудь нахабно.
2》 Штовхаючи кого-, що-небудь, напружити силу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попертися — попе́ртися дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
- попертися — ПОПЕ́РТИСЯ, попру́ся, попре́шся, док., фам. 1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Нові купи [монголів], невважаючи на новий град каміння, поперлися в вивіз (І. Словник української мови у 20 томах
- попертися — ПОПЕ́РТИСЯ, попру́ся, попре́шся, док., фам. 1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Нові купи [монголів], невважаючи на новий град каміння, поперлися в вивіз (Фр. Словник української мови в 11 томах
- попертися — Попертися, -пруся, -прешся гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей. Харьк. Словник української мови Грінченка