поплямити
поплями́ти
-млю, -миш; мн. поплямлять; і поплямувати, -ую, -уєш, док., перех.
Покрити плямами що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплямити — поплями́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поплямити — ПОПЛЯМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. поплямля́ть; і ПОПЛЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Покрити плямами що-небудь. – Дай сюди, – сказала пані Міланська, бистрим, нервним [нервовим] рухом вихапуючи письмо з Миколових рук, – бач, уже поплямив (І. Словник української мови у 20 томах
- поплямити — попля́мити поставити пляму; заплямити (м, ср, ст): Невже не можна витривати хоч один день в чистім. Конче треба поплямити чисту блюзочку. Вже сили немає і нервів бракує до тебе і того прання (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- поплямити — ПОПЛЯМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. поплямля́ть; і ПОПЛЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Покрити плямами що-небудь. — Дай сюди, — сказала пані Міланська, бистрим, нервним [нервовим] рухом вихапуючи письмо з Миколових рук, — бач, уже поплямив (Фр. Словник української мови в 11 томах
- поплямити — Поплямити, -млю, -миш гл. Запятнать, покрыть пятнами. Словник української мови Грінченка