попростягати
попростяга́ти
-аємо, -аєте, док., перех.
Простягти в певному напрямку руки, ноги (про всіх чи багатьох).
|| Витягнути, розкинути в певному напрямку віти, гілки і т. ін. (про дерева, кущі тощо).
|| Спрямувати що-небудь до чогось. Попростягати ноги.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попростягати — попростяга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- попростягати — ПОПРОСТЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., що. Простягти в певному напрямку руки, ноги (про всіх або багатьох). Вибігла й дітвора на нас дивитись. Пані каже їм по-своєму: “Дайте сім [цим] хлопкам ручок поцілувати”. Вони й попростягали рученята – цілуйте!... Словник української мови у 20 томах
- попростягати — ПОПРОСТЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., перех. Простягти в певному напрямку руки, ноги (про всіх або багатьох). Вибігла й дітвора на нас дивитись. Пані каже їм по-своєму: «Дайте сім [цим] хлопкам ручок поцілувати». Вони й попростягали рученята — цілуйте!... Словник української мови в 11 томах
- попростягати — Попростяга́ти, -га́ю, -єш гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в'язи... попростягали зелені лапи над річкою. К. (ЗОЮР. II. 205). Словник української мови Грінченка