1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поранення

пора́нення

-я, с.

1》 Дія за знач. поранити 1).

2》 Рана.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поранення — пора́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поранення — (тіла) ураження; (важке) рана. Словник синонімів Караванського
  3. поранення — ПОРА́НЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пора́нити 1. Донченко детально розпитував про обставини його поранення, про те, хто і як допоміг йому (О. Донченко); Наче недавно лежав він так само в госпіталі після поранення на фронті (І. Цюпа). 2. Рана. Словник української мови у 20 томах
  4. поранення — РА́НА (пошкодження тканини тіла або внутрішніх органів людини, тварини), ПОРА́НЕННЯ, УРА́ЗА (ВРА́ЗА) заст.; ПРОБО́ЇНА (крізна); ПОРІ́З (різана); ПОРУ́Б (рубана). В нього почалася цинга. Все тіло вкрилося ранами й синцями (З. Словник синонімів української мови
  5. поранення — ПОРА́НЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пора́нити 1. Донченко детально розпитував про обставини його поранення, про те, хто і як допоміг йому (Донч., VI, 1957, 628); Наче недавно лежав він так само в госпіталі після поранення на фронті (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах