1. Великий тлумачний словник сучасної мови

порт

I -у, ч.

Ділянка берега водойми разом із прилеглою водною площею, спеціально обладнана для стоянки суден, вантажно-розвантажувальних та інших робіт.

|| Приморське місто, розташоване біля такої ділянки.

Повітряний порт — спеціально обладнане місце для стоянки літаків, вертольотів і т. ін.

II -у, ч.

1》 Отвір у борту судна для гарматних стволів (у старовинних військових суднах) або навантаження й розвантаження з нижньої палуби.

2》 Пристрій для підключення зовнішнього обладнання.

3》 Інтерфейс, через який периферійний пристрій приєднується до адаптера, який розміщений на системній платі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порт — порт 1 іменник чоловічого роду ділянка берега разом з прилеглою водною площею, спеціально обладнана для стоянки і технічного обслуговування суден, вантажно-розвантажувальних та ін. Орфографічний словник української мови
  2. порт — див. МІСТО. Словник синонімів Караванського
  3. порт — [порт] -ту, м. (ў) поурту, мн. порти, поурт'іў два портие Орфоепічний словник української мови
  4. порт — ПОРТ¹, у, ч. Ділянка берега разом з прилеглою водною площею, спеціально обладнана для стоянки і технічного обслуговування суден, вантажно-розвантажувальних та ін. робіт. Через парапет було видно .. широку далеч синього моря, обидва порти (І. Словник української мови у 20 томах
  5. порт — Пряжа з судових ниток, підкання у саморобному сукні, одяг Словник застарілих та маловживаних слів
  6. порт — I (франц. port, від лат. portus – гавань, пристань) 1. Ділянка берега з прилеглим водним простором (акваторією), обладнана для стоянки, навантаження, розвантаження й ремонту суден. 2. Портове місто. II (англ. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. порт — I точка приєднання зовнішнього пристрою до комп'ютера. II ділянка на стику суходолу і води, устаткована таким чином, що уможливлює безпечну стоянку суден, їх завантаження і розвантаження. Універсальний словник-енциклопедія
  8. порт — ПОРТ (ділянка берега водойми, перев. з природним захистом від вітру, хвиль тощо, спеціально обладнана для стоянки й вантаження суден; місто, що має таку ділянку берега), ГА́ВАНЬ. — Це я аж у тому порту був, де морські курсанти свій парусник швартують (О. Словник синонімів української мови
  9. порт — Порт, -ту; порти́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. порт — ПОРТ, у, ч. Ділянка берега водойми разом з прилеглою водною площею, спеціально обладнана для стоянки суден, вантажно-розвантажувальних та ін. робіт. Через парапет було видно.. широку далеч синього моря, обидва порти (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. порт — рос. порт ділянка берега з прилеглим водним простором (акваторією), пристосована і обладнана для базування, стоянки, навантаження, розвантаження, ремонту й обслуговування морських і річкових суден. Eкономічна енциклопедія
  12. порт — Порт, -ту м. 1) Пеньковая (или льняная) нитка въ шерстяной матеріи или сукнѣ. О. 1861. XI. 26. Борз. у. Лебед. у. Це не чисте сукно, а з портом. Черниг. у. 2) Родъ полотняной шали, или платка. Вх. Лем. 454. Словник української мови Грінченка