посейдон
посейдо́н
-а, ч.
У давньогрецькій міфології – бог моря й водяної стихії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Посейдон — Посейдо́н іменник чоловічого роду, істота бог моря у грецькій міфології Орфографічний словник української мови
- посейдон — посейдо́н (грец. Ποσειδών) у давньогрецькій міфології бог моря й водяної стихії, у римлян – Нептун. Словник іншомовних слів Мельничука
- Посейдон — У грец. міфології бог моря, опікун моряків і рибалок, син Кроноса і Реї, брат Зевса і Гадеса, з якими ділив владу над світом, чоловік Амфітрити, батько численного потворного потомства; атрибут влади — тризуб, яким П. добував воду зі скелі, збурював і заспокоював хвилі; в рим. міфології — Нептун. Універсальний словник-енциклопедія
- Посейдон — Посейдо́н, -на (гр. міт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)