посел

посе́л

див. посол.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посел — Посе́л, звич. посо́л, посла́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. посел — Посе́л, -сла м. 1) Посолъ. ЗОЮР. І. 163. Цо п'ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала. Чуб. V. 1068. 2) — перепієць 2. Валк. у. ум. послонько. Чуб. V. 275. Словник української мови Грінченка