посесійний
посесі́йний
-а, -е, іст.
Стос. до посесії (у 1 знач.).
Посесійне право — умовне володіння людьми або землями, що надавалося промисловим підприємцям в Україні та Росії в 17-19 ст.
Посесійні підприємства іст. — в Україні та Росії у 18 – першій половині 19 ст. – мануфактурні промислові підприємства, що використовували працю посесійних селян; **
Посесійні селяни іст. — а) в Україні та Росії у 18 – першій половині 19 ст. – селяни-кріпаки, відкуплені підприємцями (перев. недворянського походження) для роботи на мануфактурних промислових підприємствах; б) державні селяни, що працювали в орендарів (посесорів) державних маєтків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посесійний — посесі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- посесійний — ПОСЕСІ́ЙНИЙ, а, е, іст. Стос. до посесії (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- посесійний — Посесі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посесійний — ПОСЕСІ́ЙНИЙ, а, е, іст. Стос. до посесії (у 1 знач.). ∆ Посесі́йні підприє́мства, іст. — у Росії та на Україні у XVIII — першій половині XIX ст. — мануфактурні промислові підприємства, що використовували працю посесійних селян; Посесі́йні селя́ни, іст. Словник української мови в 11 томах