поспівка

поспі́вка

-и, ж., муз.

1》 Характерний музичний зворот, що поширився в крюковому співі.

2》 Мелодія, мотив, що належить певному гласу.

3》 Те саме, що інтонація.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспівка — В системі осьмигласія постійний мелодичний зворот, інтонація, що належить до певного гласу. Виникла в практиці церковного співу з Руси з давніх часів. Загалом нараховується близько 300 П. Як один з компонентів П. збереглась в народному музичному побуті. Словник-довідник музичних термінів
  2. поспівка — ПОСПІ́ВКА, и, ж., муз. Наспів. Вкраплення поспівок з інших тем у нові образи сприяє появі .. смислового синтезу (з наук. літ.); В її [кантати “Хустина”] музиці відчутні мотиви і поспівки українських ліричних, чумацьких і козацьких пісень (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах