постарий

по́старий

-а, -е, розм.

Підстаркуватий, пристаркуватий, літній.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постарий — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
  2. постарий — ПО́СТАРИЙ, а, е, розм. Підстаркуватий, пристаркуватий, літній. Боже мій милий! Чи се ж вона? Стоїть якась по́стара замучена молодиця, печаловита, боязлива... (Марко Вовчок); Вже постарий чоловік Онопа (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. постарий — ПО́СТАРИЙ, а, е, розм. Підстаркуватий, пристаркуватий, літній. Боже мій милий! Чи се ж вона? Стоїть якась по́стара замучена молодиця, печаловита, боязлива… (Вовчок, І, 1955, 30); Вже постарий чоловік Онопа (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. постарий — Постарий, -а, -е Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. Н. Вол. у. Стоїть якась постара замучена молодиця. МВ. І. Словник української мови Грінченка