1. Великий тлумачний словник сучасної мови

постулювати

I пост`улюватидив. постуляти.

II постулюв`ати-юю, -юєш, недок. і док., перех., книжн.

Приймати постулат; формулювати вихідне положення чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постулювати — посту́лювати дієслово доконаного виду постуляти постулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду брати як вихідне положення Орфографічний словник української мови
  2. постулювати — ПОСТУ́ЛЮВАТИ див. постуля́ти. ПОСТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що, книжн. Приймати постулат; формулювати вихідне положення чого-небудь. Основне завдання полягало в тому, щоб знайти частоту випромінювання воднем електромагнітних хвиль. Словник української мови у 20 томах
  3. постулювати — ПОСТУ́ЛЮВАТИ див. постуля́ти. ПОСТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., книжн. Приймати постулат; формулювати вихідне положення чого-небудь. Словник української мови в 11 томах