постьобаний
постьо́баний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постьобати I 1).
|| постьобано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постьобаний — постьо́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- постьобаний — ПОСТЬО́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до постьоба́ти¹ 1; // у знач. прикм. Левко стояв, зодягнений у чудернацьку, постьобану білими нитками одежину (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- постьобаний — ПОСТЬО́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постьоба́ти¹ 1. Словник української мови в 11 томах