потаємки

потає́мки

присл., розм.

Те саме, що потаємно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потаємки — потає́мки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. потаємки — див. таємниця; таємно Словник синонімів Вусика
  3. потаємки — ПОТАЄ́МКИ, присл., розм. Те саме, що потає́мно. [Мартіан:] На тії кошти, що мав би я потратити, щоб двір сей тобі вже не пустинею здавався, я помагаю потаємки вбогим (Леся Українка); Іду ближче: о. Василь, коло його [нього], на моє диво, Тетяна. Словник української мови у 20 томах
  4. потаємки — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  5. потаємки — ПОТАЄ́МКИ, присл., розм. Те саме, що потає́мно. [Мартіан:] На тії кошти, що мав би я потратити, щоб двір сей тобі вже не пустинею здавався, я помагаю потаємки вбогим (Л. Укр., III, 1952, 278); Іду ближче: о. Василь, коло його, на моє диво, Тетяна. Словник української мови в 11 томах