потруєний
потру́єний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потруїти.
|| потруєно, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потруєний — потру́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- потруєний — ПОТРУ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потруї́ти; // потру́єно, безос. пред. А скільки [довгоносиків] було потруєно та покльовано курячими дзьобами! (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
- потруєний — Потру́єний, -на, -не; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потруєний — ПОТРУ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потруї́ти; // потру́єно, безос. присудк. сл. А скільки [довгоносиків] було потруєно та покльовано курячими дзьобами! (Руд., Остання шабля, 1959, 390). Словник української мови в 11 томах