потріпувати
потрі́пувати
-ую, -уєш, недок.
1》 перех. і неперех., що і чим.Стріпувати час від часу, злегка.
2》 перех., перен., розм., заст. Порочити, ганьбити, осуджувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потріпувати — потрі́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- потріпувати — див. ганьбити; лаяти Словник синонімів Вусика
- потріпувати — ПОТРІ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. що і чим. Стріпувати час від часу, злегка. Вона стоїть собі та коноплі потріпує (Сл. Б. Грінченка); Пес важко відсапував, звивався в'юном, зализуючи перебиту лапу, потріпував довгим рудим вухом... Словник української мови у 20 томах
- потріпувати — ПОТРІ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. і неперех., що і чим. Стріпувати час від часу, злегка. Вона стоїть собі та коноплі потріпує (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
- потріпувати — Потріпувати, -пую, -єш гл. 1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує. 2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Левиц. Пов. 170. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином. Лубен. у. Словник української мови Грінченка