потужавілий
потужа́вілий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потужавіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
потужа́вілий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потужавіти.