потужники
поту́жники
-ів, мн.
Категорія феодально залежної селянської бідноти в Україні та Білорусі в 15-16 ст. За своїм становищем були близькі до підсусідків і комірників.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me