1. Великий тлумачний словник сучасної мови

потьмяніти

потьмяні́ти

-іє.

Док. до тьмяніти.

|| безос. Потемніти, стемніти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потьмяніти — потьмяні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потьмяніти — [пот'м'ан’ітие] -н'ійеи Орфоепічний словник української мови
  3. потьмяніти — ПОТЬМЯНІ́ТИ, і́є. Док. до тьмяні́ти. Гроза ще не почалася. Тільки десь на заході яснішими стали зірниці та зорі на небі потьмяніли (В. Собко); Картини, акварелі, гравюри, офорти... Час поклав на них свій невблаганний відбиток. Словник української мови у 20 томах
  4. потьмяніти — ТЬМЯНІ́ТИ (ставати тьмяним, тьмянішим), ЗАТЬМА́РЮВАТИСЯ, БЛЯ́КНУТИ, МЕ́РКНУТИ (МЕ́РКТИ), МЕ́РХНУТИ (МЕ́РХТИ), БЛІ́ДНУТИ, БЛІДНІ́ТИ, ГА́СНУТИ, ПОГАСА́ТИ, ПОТУХА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ПРИМЕРХА́ТИ, ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ (злегка); МЕРТВІ́ТИ (про світло)... Словник синонімів української мови
  5. потьмяніти — ПОТЬМЯНІ́ТИ, і́є. Док. до тьмяні́ти. Гроза ще не почалася. Тільки десь на заході яснішими стали зірниці та зорі на небі потьмяніли (Собко, Звич. життя, 1957, 138); Картини, акварелі, гравюри, офорти… Час поклав на них свій невблаганний відбиток. Словник української мови в 11 томах