похвалка

Значення в інших словниках

1. похвалка — по́хвалка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. похвалка — див. ПОГРОЗА. Словник синонімів Караванського
3. похвалка — ПО́ХВАЛКА, и, ж., заст. Погроза (у 1 знач.). Адвокат .. сказав, що справа погана через те, що люди чули ще перед вбивством похвалки Гната забити Олександру (М. Коцюбинський); – Морди їм наб'ю!!... Словник української мови у 20 томах
4. похвалка — ПОГРО́ЗА (обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність), ГРІЗЬБА́ (ГРОЗЬБА́), ЗАГРО́ЗА, ПОХВАЛЯ́ННЯ, ПОХВАЛЬБА́ розм., НАХВАЛЯ́ННЯ розм., НАХВА́ЛКА розм., ПО́ХВАЛКА заст., СВА́РКА діал. Словник синонімів української мови
5. похвалка — ПО́ХВАЛКА, и, ж., заст. Погроза (у 1 знач.). Адвокат.. сказав, що справа погана через те, що люди чули ще перед вбивством похвалки Гната забити Олександру (Коцюб., І, 1955, 76); — Морди їм наб’ю!!... Словник української мови в 11 томах
6. похвалка — Похвалка, -ки ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Мир. Пов. І. 164. Василь на похвалках живе. Черк. у. Похвалки ті нічого не варті. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка