1. Великий тлумачний словник сучасної мови

похоронний

похоро́нний

-а, -е.

1》 Стос. до похорону; поховальний, погребальний.

|| Признач. для похорону.

|| Який здійснює, організує похорон. Похоронне бюро.

|| Такий, як на похороні; сумний.

|| Який містить офіційне повідомлення про чиюсь смерть, загибель.

2》 у знач. ім. похоронна, -ної, ж., розм. Офіційне сповіщення про чиюсь смерть, загибель, надіслане з діючої армії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похоронний — похоро́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. похоронний — Поховальний, погребний, сов. погрібальний; (спів) сумний, жалобний. Словник синонімів Караванського
  3. похоронний — ПОХОРО́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до похорону; поховальний, погребальний. Настане мій час похоронний, То й ти за труною ступай (А. Кримський); Страшним сном проходила перед Лесею похоронна процесія... Словник української мови у 20 томах
  4. похоронний — ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д. Словник синонімів української мови
  5. похоронний — Похоро́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. похоронний — ПОХОРО́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до похорону; поховальний, погребальний. Настане мій час похоронний, То й ти за труною ступай (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. похоронний — Похоронни́й, -а́, -е́ Похоронный; траурный. І Божий світ сукном похоронним окрився. К. МХ. 35. Словник української мови Грінченка