1. Великий тлумачний словник сучасної мови

похідний

I пох`ідний-а, -е.

1》 Стос. до походу (у 1, 3 знач.); який буває, виробляється в поході.

|| Признач. для походу.

2》 Наявний при війську, використовуваний у поході, експедиції і т. ін.; не стаціонарний.

Похідні шовкопряди — родина метеликів, шкідники рослин.

II похідн`ий-а, -е.

Утворений, виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо).

Похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж фінансових та/або товарних ресурсів.

|| у знач. ім. похідна, -ної, ж.

1》 Величина, форма, категорія і т. ін., утворена, виведена тощо з іншої подібної.

2》 мат. Одне з основних понять диференціального числення.

Похідна функції — границя відношення приросту функції до приросту аргументу, якщо приріст аргументу прямує до нуля.

|| у знач. ім. похідні, -них, мн., хім. Речовини, утворені з іншої речовини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похідний — похі́дний прикметник від: похі́д похідни́й прикметник від: похо́дити Орфографічний словник української мови
  2. похідний — I [поух’іднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і (від похід) II [пох'ідний] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і (від походити) Орфоепічний словник української мови
  3. похідний — ПОХІДНИ́Й, а́, е́. Утворений, виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо). До похідних вигуків належать такі, що утворились від інших частин мови (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. похідний — ПОХІДНИ́Й перев. спец. (утворений, виведений тощо з іншого подібного), ВИВІДНИ́Й рідше. Від деякого часу уникають у нас і терміна фольклор, хоч, розуміється, не можуть обійтись без похідних — фольклорист, фольклористика (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  5. похідний — Похідни́й, -на́, -не́, але похі́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. похідний — ПОХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Стос. до походу (у 1, 3 знач.); який буває, виробляється в поході. Школа червоних командирів проходила повз штаб з піснями, в повному похідному порядку (Довж., І, 1958, 212); Своїх хлопців.. Словник української мови в 11 томах