похіпливий
похі́пливий
похопливий, -а, -е, діал.
Швидкий, моторний.
|| Спішний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похіпливий — див. жвавий; спритний Словник синонімів Вусика
- похіпливий — ПОХІ́ПЛИВИЙ, ПОХО́ПЛИВИЙ, а, е, діал. Швидкий, проворний. Дуже був [Михайло] білявий волосом .. До того, високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий... Словник української мови у 20 томах
- похіпливий — ПОХІ́ПЛИВИЙ, ПОХО́ПЛИВИЙ, а, е, діал. Швидкий, проворний. Дуже був [Михайло] білявий волосом.. До того, високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий… (Вовчок, І, 1955, 217); Нервовий, похопливий, він, видно, не вмів ждати, йому хотілося... Словник української мови в 11 томах
- похіпливий — Похіпливий, похіпний, -а, -е 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка