1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поцейбічний

поцейбі́чний

-а, -е, поет.

Те саме, що земний 2); прот. потойбічний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцейбічний — поцейбі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поцейбічний — ПОЦЕЙБІ́ЧНИЙ, а, е, поет. Те саме, що земни́й 2; протилежне потойбічний. Загострювався ніс восковий [Гоголя], Чорніли кола круг орбіт. – А плюшкіни і хлестакови Сквернили поцейбічний світ (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  3. поцейбічний — ЗЕМНИ́Й (стос. до землі як місця життя та діяльності людини), СЬОГОСВІ́ТНІЙ розм., ПОЦЕЙБІ́ЧНИЙ поет. Він уже одрішився від усіх земних хвилювань (В. Собко); Я забув і сьогосвітнє, і тогосвітнєє життя: Ти — єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я (А. Словник синонімів української мови
  4. поцейбічний — ПОЦЕЙБІ́ЧНИЙ, а, е, поет. Те саме, що земни́й 2; протилежне потойбічний. Загострювався ніс восковий [Гоголя], Чорніли кола круг орбіт. — А плюшкіни і хлестакови Сквернили поцейбічний світ (Рильський, II, 1960, 32). Словник української мови в 11 томах