почухрати

Значення в інших словниках

1. почухрати — почухра́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. почухрати — ПОЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. що. Обрубати сучки на дереві, очистити гілки від листя. Привезли бузину з гаю і почухрали її. 2. що. Очистити руками овечу вовну від сміття. 3. перен., розм. Швидко піти, побігти, поїхати. Словник української мови у 20 томах
3. почухрати — ОБРУ́БУВАТИ (очищати дерево від гілок, сучків, кори), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ОБТІ́СУВАТИ (перев. кору). — Док.: обруба́ти, обчухра́ти (очухра́ти розм. рідше), почухра́ти розм. обтеса́ти. Словник синонімів української мови
4. почухрати — Почухра́ти, -ра́ю, -ра́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. почухрати — ПОЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. перех. Обрубати сучки на дереві, очистити гілки від листя. Привезли бузину з гаю і почухрали її. 2. перех. Очистити руками овечу вовну від сміття. 3. неперех., перен., розм. Швидко піти, побігти, поїхати. Словник української мови в 11 томах
6. почухрати — Почухра́ти, -ра́ю, -єш гл. 1) Очистить, обрубить сучья на деревѣ (во множествѣ). 2) Почистить руками овечью шерсть отъ всякаго сора и пр. Вас. 202. 3) Побѣжать, поѣхать, махнуть куда. Він, швидко поробивши човни, на синє море поспускав, троянців насажавши повні, і куди очі почухрав. Котл. Ен. І. 6. Словник української мови Грінченка