1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поєднання

поєдна́ння

-я, с.

1》 Дія і стан за знач. поєднати 1), 2) і поєднатися 1).

2》 заст.Угода, договір.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поєднання — поєдна́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поєднання — ПОЄДНА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. поєдна́ти 1, 2 і поєдна́тися 1. Поєднання першокласної кінноти з масою бронемашин створювало таку силу, перед якою, здавалось, ніщо не встоїть (О. Гончар); – Це було потайне поєднання наших душ (І. Словник української мови у 20 томах
  3. поєднання — Поєдна́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поєднання — ПОЄДНА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. поєдна́ти 1, 2 і поєдна́тися 1. Поєднання першокласної кінноти з масою бронемашин створювало таку силу, перед якою, здавалось, ніщо не встоїть (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
  5. поєднання — Поєдна́ння, -ня с. 1) Примиреніе. 2) Договоръ, соглашеніе. Повернувсь додому і почав підводити своїх двох грошовитих знакомих (на гуртові гроші торгувати.)... Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання. Чуб. II. 664. Словник української мови Грінченка