1. Великий тлумачний словник сучасної мови

правнучин

пра́внучин

-а, -е.

Прикм. до правнука; належний правнуці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правнучин — Пра́внучин, -на, -не (від пра́внука) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)