правосудний

правосу́дний

-а, -е.

Який чинить правий суд; справедливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правосудний — правосу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. правосудний — ПРАВОСУ́ДНИЙ, а, е. Який чинить правий суд; справедливий. – Ну, Захаре, – незлобиво, дуже лагідно зговорила Анна Михайлівна, – хай уже тебе господь правосудний судить і карає, а я прощаю. – Вона плохенько махнула рукою: – Я прощаю!.. (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  3. правосудний — СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ... Словник синонімів української мови
  4. правосудний — Правосу́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. правосудний — ПРАВОСУ́ДНИЙ, а, е. Який чинить правий суд; справедливий. — Ну, Захаре, — незлобиво, дуже лагідно зговорила Анна Михайлівна, — хай уже тебе господь правосудний судить і карає, а я прощаю. — Вона плохенько махнула рукою: — Я прощаю!.. (Крим., Вибр., 1965, 425). Словник української мови в 11 томах
  6. правосудний — Правосудний, -а, -е Правосудный. Потомство правосудне. К. ЦН. 290. Словник української мови Грінченка