праксис
пра́ксис
-у, ч.
Здатність виконувати ряд завчених рухів у певній послідовності, що приводить до досягнення наміченої мети.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
пра́ксис
-у, ч.
Здатність виконувати ряд завчених рухів у певній послідовності, що приводить до досягнення наміченої мети.