1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прапорець

прапоре́ць

-рця, ч.

1》 Зменш.-пестл. до прапор 1).

|| Маленький прапор, що використовується для сигналізації.

2》 спец. Емблема корабля встановленого малюнка і забарвлення, а також невеличка металева пластинка або невеличкий прапор із цією емблемою.

3》 бот. Назва пелюстки квітки деяких бобових культур.

4》 У програмуванні – змінна, яка вказує на появу певної події або стану.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прапорець — прапоре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прапорець — див. прапор Словник синонімів Вусика
  3. прапорець — ПРАПОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до пра́пор 1. Майстри виймають сокири з-за поясів і починають рубати сходи на гору. Дехто дере свою червону одежу і роздає товаришам на прапорці (Леся Українка); – І був у мене не великий прапор... Словник української мови у 20 томах
  4. прапорець — ПРА́ПОР (полотнище, яке є емблемою країни, військової частини, організації і т. ін.), ЗНАМЕ́НО́ рідше, СТЯГ уроч., КОРОГВА́ (ХОРОГВА́) (КОРУГО́В) (ХОРУГО́В) (КОРУГВА́) (ХОРУГВА́) заст. (також військовий, бойовий); ШТАНДА́РТ перев. заст. Словник синонімів української мови
  5. прапорець — Прапоре́ць, -пірця́; -пірці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прапорець — ПРАПОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до пра́пор 1. Майстри виймають сокири з-за поясів і починають рубати сходи на гору. Дехто дере свою червону одежу і роздає товаришам на прапорці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. прапорець — Прапорець, -рця́ м. = прапірок. Прапорці — зроблені з довгеньких паличок короговки з ріжнобарвного паперу. МУЕ. III. 86. Словник української мови Грінченка