1. Великий тлумачний словник сучасної мови

предтеча

предте́ча

-і, ч. і ж., книжн., уроч.

1》 Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник.

|| Передвісник чого-небудь.

2》 перен. Явище, подія, що підготували ґрунт, умови для наступних явищ, подій або передують іншим явищам, подіям.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предтеча — предте́ча іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. предтеча — див. ПОПЕРЕДНИК. Словник синонімів Караванського
  3. предтеча — ПРЕДТЕ́ЧА, і, ч. і ж., книжн., уроч., заст. 1. Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник. Словник української мови у 20 томах
  4. предтеча — I. ПОПЕРЕ́ДНИК (той, хто своєю діяльністю підготував якісь події, розвиток чогось), ПРЕДТЕ́ЧА заст., книжн., уроч. Тоді я найменше думав про їхні (народників) погляди: це були мої попередники, моя рідня, моє джерело ідеалізму! (Є. Словник синонімів української мови
  5. предтеча — Предте́ча, -чі, -чі, -чею, -че! -те́чі, -те́ч, -чам, -чами Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. предтеча — ПРЕДТЕ́ЧА, і, ч. і ж., книжн., уроч., заст. 1. Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник. Словник української мови в 11 томах