пригарячити
пригарячи́ти
-чу, -чиш, перех.
Док. до гарячити 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригарячити — пригарячи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пригарячити — ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, кого, що. Док. до гарячи́ти 2. Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- пригарячити — ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, перех. Док. до гарячи́ти 2. Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Тют., Вир, 1964, 529). Словник української мови в 11 томах