пригарячити

пригарячи́ти

у, -чиш, перех.

Док. до гарячити 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригарячити — пригарячи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригарячити — ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, кого, що. Док. до гарячи́ти 2. Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. пригарячити — ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, перех. Док. до гарячи́ти 2. Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Тют., Вир, 1964, 529). Словник української мови в 11 томах