пригостити

пригости́ти

див. пригощати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригостити — пригости́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригостити — ПРИГОСТИ́ТИ див. пригоща́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. пригостити — пригости́ти / пригоща́ти бере́зовою ка́шею кого, жарт. Відшмагати різкою, лозиною когось. З березових гілочок вив’язуються добрячі мітли, а також гнучкі віники, з котрих легко можна висмикнути лозину, щоб пригостити неслухняних дітей березовою кашею (О. Левада). Фразеологічний словник української мови
  4. пригостити — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. пригостити — ПРИГОСТИ́ТИ див. пригоща́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. пригостити — Пригости́ти, -щу́, -сти́ш гл. 1) Прибыть, пріѣхать въ гости. Ми пригостили до Илаша. Федьк. В царя дочку заручили, та й додому пригостили. Гол. IV. 551. 2) Принять какъ гостя, угостить. І ця сестра його пригостила добре. Мнж. 16. Словник української мови Грінченка