пригір

при́гір

-гору, ч.

Те саме, що пригірок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригір — при́гір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пригір — див. горб Словник синонімів Вусика
  3. пригір — ПРИ́ГІР, гору, ч. Те саме, що при́гірок. Іде чернець у Вишгород На Київ дивитись, Та посидіть на пригорі, Та хоч пожуритись (Т. Шевченко); Шумує ярмарок .. Проти нього, на пригорі, поміж старих сосен палає в малиновому пожарі дача (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. пригір — ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм. Словник синонімів української мови
  5. пригір — ПРИ́ГІР, гору, ч. Те саме, що при́гірок. Іде чернець у Вишгород На Київ дивитись, Та посидіть на пригорі, Та хоч пожуритись (Шевч., II, 1953, 37); Шумує ярмарок.. Проти нього, на пригорі, поміж старих сосен палає в малиновому пожарі дача (Вас., II, 1959, 218). Словник української мови в 11 томах
  6. пригір — Пригір, -гору м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі. Шевч. 370. Словник української мови Грінченка